Обкладинка профілю
Фото профілю
Федорченко
Олександр Олексійович
Дата народження
28.01.1987
Рівне
Дата смерті
18.03.2025
с.Велика Рибиця, Сумської обл.
Місце упокою:
Рівненська, Рівне (50.60014082789406, 26.319064861225428)
Додати запис у гостьову книгу
Санька… Час не лікує. Він лише вчить жити без тебе. 😢 Життя розлучило нас фізично, але наш зв’язок ніхто й ніколи не зможе розірвати. У нас тече одна кров, ми — рідні назавжди. Стільки часу вже минуло, але я й досі не можу тебе відпустити, не можу змиритися з тим, що тебе більше немає поруч… У грудях усе стискається від болю. Мій рідний, я так сильно за тобою сумую. Кожного Божого дня згадую тебе. Щодня дивлюся в небо й вірю, що ти бачиш мене, чуєш мої слова та відчуваєш мою безмежну любов до тебе. Пам’ятаєш наше щасливе дитинство? Як ми ділили навпіл цукерки, будували халабуди з ковдр і вірили, що весь світ належить нам. Ми могли сваритися через дрібниці, але завжди знали, що ми — одна стіна, одна підтримка один для одного. Мені так тебе бракує… Твого сміху, твоїх обіймів, твоїх порад і просто наших розмов ні про що. Люблю тебе всім серцем! ❤️ Я знаю, що ти й зараз мені відповідаєш: «І я тебе, сестричко, люблю». 😢 Вірю, що ти зараз у кращому світі, де немає болю, і що звідти ти оберігаєш нас. Ти назавжди залишишся моїм рідним братом, частинкою моєї душі та назавжди житимеш у моєму серці. 💔 Люблю тебе, Санька. Назавжди.
Катерина Яковець
26.08.2026
Мій найдорожчий дядечка… Як боляче писати ці слова. Як важко усвідомлювати, що тебе більше немає поруч. Ти був у моєму житті від самого його початку і подарував мені безліч теплих, щасливих спогадів, які я бережу в серці. Я пам’ятаю, як ти вчив мене користуватися паличками для суші, а я так і не змогла навчитися цього як слід. Пам’ятаю наші розмови польською мовою , ти знав її так добре, а я лише робила свої перші кроки у вивченні. Пам’ятаю, як ти показував мені, як самостійно наклеїти скло на телефон, щоб не звертатися до майстра. Здається, це були зовсім прості моменти, але саме з них і складається найдорожча пам’ять про тебе. Кожен спогад про тебе зігріває мене і водночас розриває душу від болю. Ти завжди посміхався, незважаючи ні на що. Ти був щирим, добрим, світлим, життєрадісним. Твоя усмішка, твій сміх, твій голос назавжди залишаться зі мною. Мені неймовірно бракує тебе. Бракує твоєї підтримки, твоїх жартів, твоєї мудрості. Бракує навіть простих обіймів, у яких завжди було стільки тепла й любові. Я безмежно пишаюся тобою. Ти - Герой України. Твоя мужність, сила духу та відданість назавжди залишаться прикладом для багатьох людей. Ти назавжди залишишся людиною, яку поважають, люблять і пам’ятають. Я люблю тебе всім серцем і всією душею. Мені боляче від того, що життя відвело тобі так мало часу. Але я безмежно вдячна долі за кожну мить поруч із тобою. Ти став великою частиною мого життя, частиною мого серця, яку неможливо втратити. Я нестиму пам’ять про тебе крізь усе своє життя. Любитиму тебе, пам’ятатиму тебе і берегтиму наші спогади до останнього свого подиху. Щовечора перед сном я подумки звертаюся до тебе і щиро вірю, що ти чуєш кожне моє слово. Спочивай з миром, мій любий дядечка. Ти назавжди залишишся в моєму серці. Люблю тебе. І нестерпно сумую… 💔
Віка Яковець
25.08.2026
Санька... Мій дорогий братику, мій кузен, який став мені ріднішим за всіх на світі. Мені досі важко і страшно вимовляти твоє ім'я в минулому часі. Війна забрала тебе, і світ навколо просто потемнів.Я згадую, як ми виросли з тобою з різницею всього у шість місяців. Пам'ятаєш, як ми билися постійно в дитинстві? Махали кулаками, щось ділили, випробовували нерви дідуся і бабусі. Хто ж знав, Санька, що ця твоя впертість і бойовий характер колись стануть мужністю воїна? А наші поїздки в село, коли ми разом ходили на дискотеки, сміялися, ділилися секретами під нічним небом... Це були найкращі, найщасливіші дні нашого життя, де не було війни, а попереду чекало ціле майбутнє. Коли ми виросли, я без жодних вагань довірила тобі найцінніше — своїх дітей. Я так пишаюся, я неймовірно горда, що саме ти став їхнім хресним татом. Ти пішов захищати їх, захищати нас усіх. Тепер ти їхній янгол-охоронець на небесах. Обіцяю тобі, Санька, мої діти завжди знатимуть і пам'ятатимуть, яким Героєм був їхній хресний. Знаєш, братику... я дуже сильно тебе люблю. Я ніколи не казала тобі цих слів за життя, але зараз я хочу, щоб ти почув мене крізь хмари: я люблю тебе всім серцем. Дякую тобі за все. Спочивай з миром, мій рідний, мій Воїне. Ти назавжди в моїх молитвах 🙏
Аня Коваль
25.08.2026