Книга гостей

Мій коханий, моє сонечко …

Я досі не знаю, як правильно звертатися до тебе в минулому часі.
Моя рука досі хоче написати: «котику, коли ти повернешся додому?», а серце вперто чекає, що одного дня відчиняться двері — і ти просто зайдеш.

Я не знаю, як навчитися жити без тебе. Як прокидатися і розуміти, що тебе немає поруч. Як дивитися на нашу донечку і стримувати сльози, коли бачу в ній тебе. Як приймати те, що ти більше не обіймеш нас, не поцілуєш, не скажеш своїм голосом: «Я вдома».

Ти так багато всього залишив після себе. Наші розмови, наші моменти, наші спільні плани на життя, наші фотографії, твої речі… І найцінніше — нашу маленьку донечку, яка назавжди матиме твого тата в своєму серці.

Я буду розповідати їй про тебе. Про те, яким ти був. Про твою силу, доброту, усмішку. Про те, як сильно ти її любив. Вона виросте і знатиме, що її тато був не просто військовим. Він був нашим захистом, нашою опорою і людиною, якою ми пишаємося безмежно.

Мені так багато хочеться тобі розповісти… Про те, як проходять наші дні. Про те, як ми сумуємо. Про кожну маленьку подію, якою я так хочу з тобою поділитися.

Я часто подумки говорю з тобою. Іноді плачу, іноді просто кажу, що дуже кохаю тебе. Не знаю, чи можеш ти мене чути, але мені хочеться вірити, що можеш.

У нас ще мало бути стільки всього… Наші плани, наша сім’я, наше майбутнє. Я хотіла бачити, як ти ростиш нашу донечку. Хотіла, щоб вона бігла до тебе, коли ти повертаєшся додому. Хотіла ще багато років називати тебе своїм чоловіком.

Тепер я буду жити за нас двох. І заради нашої дитини.

Я обіцяю берегти нашу донечку. Обіцяю розповідати їй про тебе так, щоб вона завжди знала: її тато її любив. І що він назавжди залишиться частиною нашої сім’ї.

Ти назавжди залишишся моїм чоловіком. Моєю любов’ю. Моїм болем. Моєю гордістю.

Я дуже сумую за тобою, коханий. Мені не вистачає тебе, не вистачає наших розмов, не вистачає наших веселих вечорів. Не вистачає тебе…

Якби тільки можна було ще раз тебе обійняти… ще раз почути твій голос… ще раз сказати тобі, як сильно я тебе люблю.

Дякую тобі за наше життя. Дякую за нашу донечку. Дякую за кожну мить, яку ми мали разом.

Я любитиму тебе стільки, скільки житиму.