Меморіал

Солдат, позивний «Удар», гранатометник 1 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 2 десантно-штурмової роти військової частини А0284, 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ Збройних сил України.


Дитинство і юність

Михайло народився 24 січня 2001 року в селі Полянка Пустомитівського району Львівської області.
Виріс у щирій і працелюбній родині, з дитинства був допитливим, справедливим і відважним. Цікавився фермерством, умів керувати комбайном і трактором — любив працювати на землі, цінував просте життя й рідну природу.
З юних років Михайло мав ще одну велику пристрасть — мотоцикли.
Він розумівся на техніці, із захопленням розповідав про моделі, двигуни, швидкість і дорогу.
Мотоцикли були його натхненням і символом свободи, про яку він мріяв.

Ще підлітком виявив свою громадянську позицію — у 13 років не побоявся стати на захист Майдану, підтримуючи український народ у боротьбі за свободу. Уже тоді проявив риси, які залишалися з ним завжди: вірність, незламність і глибокий патріотизм.



Військова служба

У 2019 році Михайло підписав контракт на три роки зі Збройними силами України та став військовослужбовцем 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.
Виконував обов’язки гранатометника, відзначався дисципліною, відповідальністю та рішучістю.

У 2021 році перебував у зоні АТО на передовій, де виконував багато успішних бойових завдань. За сумлінну службу був відзначений командуванням і мав беззаперечний авторитет серед побратимів.

Вже під час Повномасштабної війни його призначили командиром відділення штурмового взводу. У вересні 2022 року він прийняв рішення перевестися у розвідувальний взвод і обіймав посаду оператора 3 розвідувального відділення розвідувального взводу 1 десантно-штурмового батальйону.



Повномасштабна війна

З перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну Михайло, не вагаючись, став на захист Батьківщини. Молодий, але мужній і сильний духом, він разом із побратимами боровся за кожен метр української землі.

Під час виконання бойових завдань проявив справжню відвагу й професіоналізм.
У квітні був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Також мав нагороду «За зразкову службу».
Після загибелі йому було присвоєно орден «За мужність» ІІ ступеня (посмертно).



Героїчна загибель

26 вересня 2022 року, виконуючи бойове завдання біля села Ізюмське Харківської області, солдат Михайло Гудзенко підірвався на ворожій міні.
Йому було лише 21 рік.

Своїми вчинками Михайло довів, що справжній герой — це не той, хто не боїться, а той, хто, попри страх, іде вперед, аби захистити інших.


Слова, що стали заповітом

За кілька днів до своєї загибелі Михайло написав:

«Я не боюся війни чи вмерти за нашу Україну, за нашу землю…
Все буде Україна. Слава Україні! “Завжди перші”.»

Ці слова стали його духовним заповітом — зверненням до побратимів і до всіх нас.



Людина, яку любили

Михайло назавжди залишиться в серцях рідних і побратимів як справедливий, добрий, розумний, відчайдушний і завжди готовий допомогти.
Дружина Христина згадує:

«Михайло був хорошою та щирою людиною. Любив справедливість, не терпів брехні. Мав золоті руки. Його всі любили та поважали. Був хоробрим. До останнього подиху воював проти російських окупантів. Захищав свою сім’ю і всю Україну від ворогів».



Родина і пам’ять

Після одруження Михайло жив із дружиною в селі Оброшине Львівської області.
У 2022 році в молодої пари народилася донечка Вероніка.
Михайло мріяв бачити, як вона росте, але віддав своє життя, щоб вона жила у вільній країні.

У нього залишилися батьки Роман та Лідія, сестра Сніжана, дружина Христина та донечка Вероніка.
Похований у рідному селі Полянка.



Вшанування

Петиція про присвоєння Михайлові Гудзенку звання Героя України (посмертно) зібрала необхідну кількість голосів, та, на жаль, не була погоджена на державному рівні.

Але для всіх, хто знав Михайла — для його побратимів, рідних, друзів і тих, хто чув його історію — він назавжди залишається справжнім Героєм України.

Його відвага, вірність і любов до Батьківщини живуть у серцях людей,
які пам’ятають і шанують його подвиг.



Вічна пам’ять

Михайло Гудзенко — приклад мужності, вірності та любові до Батьківщини.
Він віддав своє молоде життя заради миру, заради кожного з нас.
Його ім’я назавжди залишиться серед тих, хто зробив Україну вільною.

Слава Михайлові Гудзенку.
Слава Україні!