

Стрельніков
Леонід Павлович
Леонід Павлович
Дата народження
10.01.1950
село Чаусове-1 (Миколаївська область)
Дата смерті
25.08.1993
село Чаусове -1 (Миколаївська область)
Леонід Павлович Стрельніков народився 10 січня 1950 року в селі Чаусове 1, в родині, де вже з дитинства прививали важливість праці та честі. Після завершення восьмирічної сільської школи він продовжив навчання в середній школі №17 міста Первомайська.
Його шлях не був легким, але завжди чітко спрямованим до мети. Після здобуття професії токаря в ПТУ, Леонід вирушив до Краснодарського краю, де, за запрошенням родичів, почав працювати за своєю спеціальністю. Та невдовзі його життя набуло нового повороту: у 1968 році, на порозі юності, він був призваний до лав радянської армії.
Служив Леонід у Середній Азії, в місцях, де він дізнався, що таке справжня мужність і відданість службі. Після демобілізації він повернувся до Краснодарського краю, в містечко Сенной. Тут він одружився і разом з дружиною зустрів радість батьківства — на світ зʼявилася їхня донька.
У 1979 році Леонід разом із родиною повернувся на рідну землю, до свого села, де він продовжив працювати та створювати затишок для своєї родини. Життя було сповнене надій, планів і великої любові до рідних.
Та, на жаль, 25 серпня 1993 року сталося непоправне: трагічна подія (під час риболовлі втопився у річці Южний Буг) забрала його з цього світу. Але памʼять про нього живе в серцях тих, хто знав його — мужнього, працьовитого, люблячого чоловіка і батька, який віддав своє життя заради благополуччя родини та близьких.
Його шлях не був легким, але завжди чітко спрямованим до мети. Після здобуття професії токаря в ПТУ, Леонід вирушив до Краснодарського краю, де, за запрошенням родичів, почав працювати за своєю спеціальністю. Та невдовзі його життя набуло нового повороту: у 1968 році, на порозі юності, він був призваний до лав радянської армії.
Служив Леонід у Середній Азії, в місцях, де він дізнався, що таке справжня мужність і відданість службі. Після демобілізації він повернувся до Краснодарського краю, в містечко Сенной. Тут він одружився і разом з дружиною зустрів радість батьківства — на світ зʼявилася їхня донька.
У 1979 році Леонід разом із родиною повернувся на рідну землю, до свого села, де він продовжив працювати та створювати затишок для своєї родини. Життя було сповнене надій, планів і великої любові до рідних.
Та, на жаль, 25 серпня 1993 року сталося непоправне: трагічна подія (під час риболовлі втопився у річці Южний Буг) забрала його з цього світу. Але памʼять про нього живе в серцях тих, хто знав його — мужнього, працьовитого, люблячого чоловіка і батька, який віддав своє життя заради благополуччя родини та близьких.