Меморіал

Павліна Григорівна Стрельнікова (у дівоцтві Грушанська) народилася 18 червня 1924 року в селі Чаусове 1. Її життя, як і життя багатьох тих часів, було сповнене праці, відданості родині та глибоких почуттів до світу навколо.

Закінчивши лише 7 класів, Павліна не зупинилася на досягнутому. Вона віддала свої сили праці в колгоспі, пізніше, в роки війни, молодою дівчиною працювала на шахті в Донеччині, де, в умовах тяжких часів, її дух і працьовитість не згасли.

В 1947 році її серце відкрилося для великої любові — вона вийшла заміж за Павла Володимировича Стрельнікова. Разом вони створили міцну та дружну родину, де народилися троє синів та донька.

Попри всі труднощі життя, Павліна завжди залишалася веселою, енергійною та сповненою радості. Вона була неймовірно гарна, і це не лише зовні, а й в її душі. Вміла співати й грати на гітарі.

Павліна Григорівна втілювала в собі турботливу матір, бабусю та жінку, яка завжди прагнула створити в родині тепло і затишок. Кожен її сніданок був для близьких святом, кожен вечір — моментом уваги та любові. Квіти стали її улюбленим заняттям: біля дому вона вирощувала чудовий квітник, даруючи кожній рослині свою любов і ніжність.

Але найбільше Павліна Григорівна любила своїх онуків. Зі сльозами радості вона зустрічала їх, а коли вони покидали рідний дім, сльози суму не зраджували її очі. Вона віддавала їм всю свою увагу, час і доброту, дарувала мудрі поради, а її слова залишалися з ними назавжди.

Павліна Григорівна пішла з цього світу 18 січня 2000 року, але її пам\'ять жива в кожному її вчинку, в кожному слові, що залишилося в серцях тих, хто її любив. Вона була символом мудрості, турботи і незламної любові до родини.