Меморіал

Бардаков Євген Леонідович народився 4 вересня 1982 року. Його життя від самого початку і до останніх днів було пов’язане з рідним містом Фастовом, де він народився, зростав і прожив більшу частину свого шляху.

Євген виховувався у великій родині Бардакових — у батьків Леоніда та Людмили. У сім’ї було п’ятеро дітей: він мав трьох братів і сестру. Саме в родинному колі формувалися його характер, відповідальність і вміння тримати слово.

Навчався Євген у Фастівській школі №1. Після її закінчення здобув професійну освіту у Фастівському професійно-технічному училищі, де опанував фах машиніста холодильних установок. Згодом пройшов строкову військову службу. Після армії працював водієм, забезпечуючи родину своєю щоденною працею.

У 2003 році Євген одружився. Через рік дружина Надія подарувала йому донечку Марію, а ще за кілька років у родині народилася друга донька — Дарина. Він був трудолюбивим і наполегливим чоловіком, для якого сім’я завжди була на першому місці. Євген побудував будинок, виховував дітей, дбав про батьків, оберігав своїх дівчат так, як умів і як вважав правильним. Усе його життя було присвячене близьким.

Із перших днів повномасштабного вторгнення Євген Бардаков став на захист Батьківщини. Він служив у лавах 72-ї бригади Збройних Сил України на посаді сержанта-гранатометника. Брав участь у звільненні Київщини від ворога, обороняв північний кордон України. Із червня 2022 року виконував бойові завдання у найгарячіших точках фронту.

Наприкінці січня Євген Бардаков зник безвісти. Згодом родина отримала звістку про те, що він загинув на Волноваському напрямку. Відповідно до документів, датою смерті є 28 січня 2023 року. Поховали Героя у серпні 2023 року.

Пам’ять про Євгена Бардакова житиме в серцях рідних і всіх, хто знає ціну свободи. За мирне небо і право жити у своїй країні ми завдячуємо таким, як він. Схиляємо голови у глибокій шані та з вдячністю зберігаємо світлу пам’ять про Захисника України.