Меморіал

Народився Андрій в сім’ї Пелі Петра Володимировича та Пелі Галини Богданівни. Андрійко був первістком у батьків. Ріс здоровим, розумним, красивим і спокійним хлопчиком. До п’яти років навчився читати, писати й рахувати.

Найулюбленішими його іграшками були машинки. Дуже любив ганяти на велосипеді, а згодом — на скутері. У 14 років сам заробив і купив свою першу машину — «Запорожець». Гасав на ній по полю, ямах та болоті. Усі наступні машини в нього були BMW.

Дуже любив дрифт — від нього шаленів і кайфував. Збирав також любителів дрифту, і разом по черзі вони дріфтували.

Андрій з 18 років жив самостійно, вів здоровий спосіб життя, не вживав спиртного й майже не палив. Був по життю радісним, активним хлопцем, любив дружбу, завжди залишався справедливим у стосунках.

Завжди приходив на допомогу людям, які його потребували. Любив дітей і тварин, особливо собак.

У планах на життя в Андрія було багато цікавого й хорошого. Але сталося те, що сталося. Зіткнулися два авто — і було перекреслено все, про що він мріяв. Андрійкове серце зупинилося на місці. Тепер він у вічності з Богом спостерігає за нами.

Цю втрату неможливо описати словами. Загинув дорогий син, прекрасний брат, найулюбленіший племінник, найкращий друг для багатьох.

На жаль, твою фразу: «Зустрінемось на трасі» доля замінила на «Зустрінемось на небі».

Дякуємо за те, що залишив у житті кожного з нас теплі й світлі моменти.

Любимо. Сумуємо. Скорбимо.