Роман Годований народився 4 жовтня 1990 року в місті Тернопіль. У ранньому дитинстві він втратив батька, і його вихованням займалася мати, яка наділила сина надзвичайною добротою, мудрістю, щирістю та силою духу. Від батька Роман перейняв любов до спорту, зокрема до футболу, якому присвятив усе своє життя.
Він був вихованцем тернопільського футболу. Виступав за команди СДЮШОР (Тернопіль), «Надія» (Копичинці), «Педліцей» (Тернопіль), ФК «Тернопіль-ТНПУ», а з квітня 2008 року грав за «Ниву» (Тернопіль). У 2009 році у складі ФК «Тернопіль-ТНПУ» брав участь у чемпіонаті Європи з футболу серед студентських команд, де команда посіла перше місце та здобула звання чемпіонів Європи. У 2010 році він вдруге виступив на студентському чемпіонаті Європи з футболу у складі ФК «Тернопіль» та цього разу здобув бронзову медаль.
У грудні 2009 року у послугах гравця була зацікавлена «Волинь», і вже в січні 2010 року з Романом було підписано контракт. Працьовитість і наполегливість Романа відзначали тренери всіх команд, за які він виступав. У липні 2014 року центральний захисник «Волині» Роман Годований потрапив до символічної збірної першого туру Чемпіонату України з футболу — визнання від уболівальників та футбольних фахівців. За даними УАФ, у професійному футболі він провів 104 матчі у Прем’єр-лізі України, з яких 88 разів виходив у стартовому складі. У 2016 році перейшов до білоруського клубу «Славія-Мозир», однак через травми змушений був залишити команду та передчасно завершити професійну футбольну кар’єру.
Останні роки Роман виступав у чемпіонаті Тернопільської області за ФК «Мельниця» з Мельниці-Подільської, де проживав разом із сім’єю. Завдяки його натхненню та глибокому розумінню гри команда двічі брала участь в обласній першості, стабільно прогресуючи. Редактори телепроєкту тернопільського телебачення «Копаний м’яч» неодноразово відзначали ФК «Мельниця», а Романа вболівальники та футбольні функціонери краю майже в кожному турі включали до символічної збірної чемпіонату області. У 2021 році Роман Годований був визнаний кращим гравцем першої ліги за опитуванням тренерів і капітанів команд.
Саме у 2009 році, навчаючись у Тернопільському педагогічному університеті, Роман зустрів своє кохання — Наталю. 12 травня 2012 року вони одружилися. Через півтора року, 21 вересня 2013 року, в родині народився син Станіслав, а 6 квітня 2016 року — донечка Анастасія. Роман був взірцем сина, чоловіка та батька — турботливим, відповідальним і люблячим. Він був опорою, підтримкою та взірцем для своєї сім’ї й для всіх, хто мав честь його знати.
На початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну Роман вступив добровольцем до місцевої територіальної оборони, де склав присягу на вірність українському народові. У червні 2022 року був зарахований до 81-ї окремої аеромобільної бригади, у складі якої боронив Україну на Луганщині, зокрема поблизу населеного пункту Білогорівка. Перебуваючи в зоні бойових дій, Роман ніколи не скаржився на труднощі, навпаки — завжди підтримував своїх побратимів. У квітні 2023 року, вже у складі 33-ї окремої механізованої бригади, він продовжив бойовий шлях на Запорізькому напрямку.
29 листопада 2023 року Роман Годований загинув, виконуючи бойове завдання в Запорізькій області, поблизу села Мала Токмачка. Похований у Мельниці-Подільській Тернопільської області — там, де проживав разом зі своєю сім’єю. Він залишив по собі матір, дружину та двох неповнолітніх дітей.
Роману Годованому посмертно присвоєно звання Почесного громадянина міста Тернополя (02.02.2024) — за вагомий особистий внесок у становлення української державності, мужність і героїзм, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України. Указом Президента України від 17 червня 2024 року № 353 Роман Годований нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Також він нагороджений посмертно відзнакою командира 33-го окремого інженерного батальйону від 3 січня 2025 року № 4.
Світла пам’ять і вічна шана Роману Годованому — воїну, спортсмену, чоловікові, батькові, який віддав своє життя за Україну.