Меморіал

Павло Сергійович Бардадим народився 29 березня 1988 року у місті Києві. Він був потомком стародавнього козацького роду Бардадимів. Протягом багатьох поколінь це був рід захисників України — ще його прадіди ставали на захист українських земель від турецьких та польських завойовників.

З 1995 по 2003 рік Павло навчався у школі №307 у Деснянському районі міста Києва. У школі був старанним та активним учнем. Його виховували у дусі дисципліни та справедливості. У вільний від навчання час відвідував спортивну секцію єдиноборств, любив катання на велосипеді, з любов’ю ставився до тварин та мав котика.

Після закінчення 9 класу у 2003 році вступив до Деснянського економіко-правового технікуму при Міжрегіональній Академії управління персоналом (МАУП) у Києві на спеціальність «Інформаційні технології». Завдяки успішному навчанню на першому курсі технікуму йому було запропоновано перевестися без вступних екзаменів на перший курс Академії МАУП. Після її закінчення у 2009 році Павло отримав вищу освіту за спеціальністю «Комп’ютерні науки, системна аналітика та програмування».

Після закінчення академії Павло за власним бажанням звернувся до воєнкомату, щоб пройти строкову службу у лавах Української армії. Він попросив направити його до бойової військової частини, щоб отримати справжній військовий досвід.

З 2009 по 2010 рік проходив строкову службу у 95-й окремій десантно-штурмовій Поліській бригаді (95 ОДШБр) у місті Житомирі. У підрозділі обіймав посаду кулеметника, опановував військову справу та вдосконалював фізичну підготовку. Набув навички володіння практично всіма видами стрілецької зброї та виконання стрибків з парашутом.

Під час військової служби у травні 2010 року у складі об’єднаного загону з кращих бійців бригади брав участь у параді з нагоди річниці перемоги у Другій світовій війні у місті Мінськ (Республіка Білорусь). Цей підрозділ на параді представляв Збройні сили України.

Після звільнення зі служби Павло влаштувався на роботу за фахом до Головного інформаційно-обчислювального центру акціонерного товариства «Укрзалізниця». Обіймав посаду системного інженера з експлуатації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями.

У складі підрозділу забезпечував цілодобову працездатність цієї системи, здійснював контроль за її функціонуванням та виконував регламентні роботи.

З часу навчання в академії, а потім і під час трудової діяльності Павло вів активний спосіб життя. Любив відпочинок біля моря, особливо у Криму, подорожував до Туреччини.

Займався туризмом — разом з друзями подорожував мальовничими місцями та старовинними скельними містами гірського Криму. Взимку катався на гірських лижах у Карпатах, захоплювався риболовлею.

Павло дуже любив тварин і донатив на підтримку притулків. Навіть під час бойових дій рятував домашніх тварин та передавав їх волонтерам.

У вільний від роботи час підтримував фізичну форму у тренажерному залі. Мав власний автомобіль. Для своїх близьких і друзів Павло був опорою, люблячим чоловіком та сином.

Свій бойовий шлях Павло розпочав на початку повномасштабного вторгнення росії в Україну у березні 2022 року. З перших днів добровільно пішов захищати Батьківщину.

Після відмови воєнкомату у мобілізації вступив до Добровольчого формування територіальної громади (ДФТГ-31) у складі 127 батальйону 112-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ.

У складі цього підрозділу Павло брав участь в обороні Київщини. Виконував завдання з патрулювання нічного Києва разом із поліцією. Разом із підрозділами СБУ брав участь у виявленні та знешкодженні диверсантів у місті.

У складі ударної групи підрозділу ДФТГ відбивав атаки диверсійно-розвідувальних груп противника у районі ТЕЦ-6 поблизу масиву Троєщина та у лісовому масиві під містом Бровари, де отримав перший бойовий досвід.

У складі загону добровольців брав участь у зачистках міст Ірпінь і Буча.

У травні 2022 року у складі свого підрозділу ДФТГ добровільно брав участь у бойових діях за захист і звільнення Харківщини, використовуючи набутий фах кулеметника.

За проявлені здібності отримав пропозицію перейти до підрозділу Сил спеціальних операцій, у складі якого обороняв місто Соледар на Донеччині. Саме тоді взяв позивний «Чингіз».

У грудні 2022 року Павло перейшов до складу 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» у спецпідрозділ «SIGNUM».

У його лавах у жорстоких боях з самого початку і до завершення героїчно обороняв місто Бахмут. У цих боях Павло був двічі контужений.

В оборонних боях застосовував увесь свій набутий бойовий досвід. Вмів використовувати всі види стрілецької зброї, гранатомет, міномет та АГС.

Опанував керування військовою технікою, яка була у розпорядженні його підрозділу.

Розвідувальний підрозділ «SIGNUM» одним із перших у війні, завдяки допомозі волонтерської групи Сергія Стерненка, започаткував використання спочатку розвідувальних, а потім і ударних дронів.

За відвагу і самовідданість у боротьбі за незалежність нашої Батьківщини Павло Бардадим був відзначений почесними знаками громадських організацій та державними нагородами.

Серед них медаль «За оборону рідної держави» від Всеукраїнського об’єднання «Країна», медаль «Честь. Слава. Держава.», медаль «Захиснику Вітчизни» та орден «За мужність» III ступеня.

Павло Бардадим, позивний «Чингіз», загинув під час запеклого бою при штурмі ворожих позицій під Кліщіївкою на Донеччині.

Він повернувся на щиті 13 жовтня 2023 року.

Павло продовжив шлях свого роду — шлях захисників України.

Він став воїном, який без вагань став на захист своєї держави у найважчий для неї час.

Світла пам’ять про Павла Бардадима — «Чингіза» назавжди житиме у серцях рідних, побратимів і всіх, заради кого він боровся.