Меморіал

Юрій любив грати у футбол, захоплювався спортом, цінував свою роботу й час із сім’єю.

Разом із дружиною Оленою вони виховували Софію, Дмитра, Богдану й Романа. 

Також подружжя взяло під опіку п’ятьох дітей — Марію, Любу, Юру, Аліну та Катю.

Він радів, коли вся сім’я збиралася разом. 

За спогадами рідних, під час кожного застілля Юрій промовляв: «Дорогі друзі, дорога родина…» 

А після роботи любив збирати дітей і вчити їх табличку множення.

Рідні згадують Юрія щирим, добрим і життєрадісним. 

Він був люблячим татом і турботливим чоловіком, відкритим до людей і завжди готовим прийти на допомогу. Таким його пам’ятають і побратими.

26 грудня 2022 року Юрій став на захист України. 

Служив гранатометником 2-го мотопіхотного відділення 3-го мотопіхотного взводу 2-ї мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини А0998 у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.

22 липня 2023 року Юрій загинув під час бойових дій поблизу Дружби Бахмутського району Донецької області. Похований у селі Опарипси. 

Посмертно нагороджений орденами «Хрест Героя» та «За мужність» III ступеня.

У пам’яті рідних, близьких і побратимів Юрій назавжди залишиться щирою, турботливою людиною, яка завжди була готова допомогти й була щасливою, коли вся родина збиралася разом.