Меморіал

Кирило народився 12 квітня 1986 року у місті Новоград-Волинський.

Навчався у Новоград-Волинській загальноосвітній школі №9. У 2005 році закінчив технікум за спеціальністю «електромонтер». Навчався у Поліському національному університеті (м. Житомир) з 2020 року, спеціальність — «водні біоресурси та аквакультура». Працював у відділі енергозбуту Новоград-Волинського РЕМу.

У 2015 році розпочав службу радіотелефоністом 30-ї окремої механізованої бригади. З 2017 року перевівся в розвідувальний батальйон, не пройшов шлях від стрільця-навідника до командира взводу. Учасник АТО/ООС.

Від 2015 року служив у 30-й окремій механізованій бригаді імені князя Костянтина Острозького Сухопутних військ Збройних сил України (Звягель): водій-механік, від 2016 — стрілець-навідник, командир відділення, командир взводу. Брав участь в антитерористичній операції та операції об’єднаних сил на Сході України.

З 24 лютого 2022 року — у відсічі широкомасштабного вторгнення військ рф в Україну. Був сміливим і відважним, добре вмів планувати розвідувальні операції, багатьох новобранців виховав як хоробрих розвідників.

Від 20 травня по 16 червня 2022 року на опорному пункті «Куби» поблизу с. Зайцеве Бахмутського р-ну Донецької обл. організував стійку оборону, особисто знищив 10 окупантів і вантажний автомобіль, своєчасно виявив і ліквідував російську диверсійно-розвідувальну групу загальною чисельністю до 20 осіб.

27 травня на опорному пункті «Сахара» та 16 червня на опорному пункті «Атлант» (східніше с. Новолуганське Бахмутського р-ну) був поранений.

Від 10 по 16 серпня 2022 року тримав оборону на опорному пункті «Греція» поблизу с. Мазанівка Краматорського р-ну. В умовах дійсної переваги противника керував відбиттям трьох штурмів. Забезпечив вогневе ураження 18-ти і знищення 11-ти окупантів. 16 серпня очолив штурмову групу з відбиття опорного пункту поблизу Мазанівки. Особисто знищив 5 окупантів, забезпечив зачищення опорного пункту, однак був тяжко поранений.

Помер 17 серпня 2022 року від отриманих травм у Краматорській лікарні.

Похований 21 серпня 2022 року в селі Майстрів Звягельського району.

Залишилися дружина та дві доньки.

Вшанування пам’яті.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові, Указом Президента України від 4 липня 2023 року № 393/2023, головному сержанту Марачу Кирилу Сергійовичу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

У червні 2023 року — почесний громадянин Звягеля (посмертно).

Слова побратимів
«Я скажу так: немає людини, яку б я знав, що більше, ніж Кирило, заслуговує на ту нагороду. Я серйозно».
«Він тоді на тому штурмі робив усе як командир, щоб вижили ми, а за себе він взагалі не думав… Тільки про нас».
«Вам це всі скажуть. Хто тоді був на тому штурмі з нами».
«Я завжди, коли приводжу якісь приклади — я розказую, яким був Стартер».
«Завжди, коли їду по тій трасі — згадую, як ми з ним їхали».
«Я завжди його пам’ятаю, особливо коли мені потрібно прийняти якесь важливе рішення. Я завжди думаю: як би зробив він».