Меморіал

Максим Михайлович, позивний АСМОНД, народився 19 лютого 1995 року, на Сумщіні в місті Суми. Початкове навчання проходив в школі №10, середню освіту отримав в школі №24. Після закінчення школи Максим мріяв навчатися в Кадетському корпусі, вже тоді він хотів бути військовим, але не вийшло втілити в життя цю мрію. Незважаючи на свої бажання Максим вибрав для отримання освіти “Сумський фаховий коледж НУХТ”, де отримав спеціальність “Технолога по виробництву хліба”. Максим з дитинства мріяв рятувати та допомагати людям, як і багато хлопців в дитинстві грав у поліцейського, пожежника, вже тоді було видно ким він стане коли виросте. Максим дуже веселий та доброзичливий хлопець, про таких кажуть “Душа компанії”, він дуже справедливий і чесний, всі його друзі ним пишаються. Одним з його захоплень були компьютерні ігри, він брав участь в турнірах. Коли був підлітком, мріяв створити свою гру, навіть сценарій для неї написав, фантазійний. Дуже любив займатись спортом, займався панкратіоном, любив футбол, навіть був в “Біляфутбольному русі”. Як тільки Максиму виповнилось вісімнадцять років, він пішов у військову частину 3051 НГУ в Сумах та підписав контракт на проходження військової служби, через рік подав документи на вступ до академії НГУ в місті Харків, там він навчався пять років та отримав фах та звання лейтенант. Після закіннчення академії отримав направлення на проходження військової служби в в\ч 3011 в м. Кропивницький. Максим дуже мріяв потрапити до лав полку Азов, це була його найзаповітніша мрія, він багато читав про історію полку, цікавився як проходить служба у бійців і був у захваті від розповідей хлопців які вже служили в полку і це ще більше розпалювало в ньому бажання служити саме тут. Максим дуже настирливий та цілеспрямований, тому він багато разів заповнюва анкети, записувався на співбесіди, щоб перевестися в в\ч 3057 полк Азов. На одній з співбесід, йому запропонували пройти стажування щоб побачити його здібності, в цей час Максим був у відпустці і мав їхати на відпочинок, але ні на мить не вагаючись відмінив все і залишився в Маріуполі для проходження стажування. Я пам’ятаю його розповіді про проведені дні в Маріуполі, в нього горіли очі, він був в повному захваті від відношення між побратимами, від навчання. Після закінчення стажування, Максим повернувся далі служити в свою частину і з нетерпінням чікав рішення від командування полку про перевод до лав полку Азов, він дуже хвилювався, коли йому повідомили що його переводять служити в в\ч 3057, він був дуже счасливий. Максим мені першій зателефонував і повідомив цю радісну новину, мені було дуже приємно, що нарешті він отримав те до чого так довго і клопітливо йшов, здійснилась його мрія, а мене переповнювала гордість за сина. Але це були не останні випробування і попереду його чеколо КМБ, було дуже важко, він дуже боявся не витримати, та йшов до своєї мрії ставлячи перед собою завдання для виконання. Він мені казав: “Я повинен отримати шеврон полку Азов, це нагорода за мої старання, це моя мрія”. Максим з захопленням розповідав про свою службу про відношення між побратимами, про навчання, про всебічний розвиток, з задоволенням займався спортом. Максим займав посаду офіцер штабу, мав звання лейтенант, в полку отримав позивний АСМОНД. 24 лютого 2022 року Максим зателефонува додому о 5 ранку і повідомив, що почалася війна, ми не могли в це повірити, дуже стало страшно за сина, більше він не телефонува, лише писав повідомлення, що все в нього добре. 24 березня було останнє смс, де він написав що іде на завдання і зв’язку з ним не буде, що зателефонує коли повернеться. Максим загинув 15 квітня 2022 року, знаходячись на позиції, захищаючи місто Маріуполь.