Обкладинка профілю
Фото профілю
Коваль
Дмитро Сергійович
Дата народження
08.11.2001
с. Троща (Житомирська обл)
Дата смерті
07.08.2024
с.Синьківка (Харківська обл.)
Коли юність стає безсмертною
Народився в селі Троща Чуднівського району Житомирської області. У віці 5,5 років переїхав разом із родиною до міста Бердичів, де пішов до 10-ї школи (пізніше — ліцей №10). Там і пройшли його дитинство та шкільні роки.

Після закінчення 9 класів вступив до Бердичівського фахового коледжу промисловості, економіки та права, де навчався за спеціальністю «технік-конструктор (механіка)». У 2020 році здобув диплом молодшого спеціаліста. Одразу після цього вступив на заочне відділення до Київського національного університету будівництва і архітектури, де у 2023 році здобув ступінь бакалавра. Цього ж року Дмитро вступив до Житомирського політехнічного університету на магістратуру, але не встиг завершити навчання…

У пошуках кращого життя певний час працював у Польщі: спочатку на заводі, згодом — на Новій пошті та таксистом. Приїхав додому, щоб оформити візу й знову виїхати, але в цей момент розпочалося повномасштабне вторгнення Росії.

Не вагаючись, у 2022 році записався до місцевого добровольчого формування «Паляниця». Згодом вирушив до РТЦК та СП, але отримав відмову: мовляв, молодий, без досвіду служби. Та він не здався — особисто поїхав до місця дислокації 131-го окремого розвідувального батальйону імені полковника Євгена Коновальця, де попросився на службу. Так Дмитро став розвідником-санітаром в одній із розвідувальних груп.

05 вересня 2022 року його офіційно було прийнято на військову службу за контрактом у Вінницькій області. У червні 2023 року отримав звання молодшого сержанта.

Нагороди та відзнаки:

За вірність військовій присязі, сумлінне виконання обов’язків та мужність Дмитро Коваль був удостоєний низки державних і військових нагород:
•Орден «За мужність» III ступеня (посмертно) — Указ Президента України від 11 листопада 2024 року, № 759
•Медаль «За військову службу Україні» — Указ Президента України від 10 листопада 2023 року, № 18757
•Нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Військова честь» — наказ № 2263 від 28 вересня 2023 року, підпис: генерал Валерій Залужний
•Відзнака «Хрест розвідника» — 131 окремий розвідувальний батальйон, наказ № 109 від 30 березня 2023 року
•Грамота від командира військової частини А1890 — за сумлінне проходження курсу підготовки командирів відділень, 17 березня 2023 року
•Подяка від командування 131 ОРБ з нагоди Дня Незалежності України — за сумлінну службу, вірність присязі та особистий внесок у наближення Перемоги.

Загибель

7 серпня 2024 року, під час виконання бойового завдання на Куп’янському напрямку біля села Синьківка Харківської області, Дмитро Коваль героїчно загинув. У листопаді йому мало виповнитися лише 23 роки…

Пам’ять

Дмитро мав багато друзів і кохану дівчину. Він мріяв у 2025 році одружитися та купити квартиру. Планував присвятити своє життя прикладній механіці.

Він жив чесно, діяв по совісті й залишив після себе приклад справжньої мужності, гідності й любові до України.