Меморіал

Сержант, командир відділення, воїн полку «Азов»
Позивний — «Денвер»

У тихому селі Соколівка на Вільнянщині Запорізької області 10 жовтня 1996 року народився хлопчик, який назавжди залишився у серцях своєї родини та побратимів. Це був Сергій — добрий, винахідливий, рухливий і життєлюбний. З дитинства він умів знаходити собі справу: ремонтував, будував, майстрував. Любив спорт, особливо волейбол і баскетбол, і завжди мав власну точку зору.

Він легко знаходив друзів і в школі, і в ліцеї, і у військовому колективі. Його відкритість і вміння підтримати притягували до нього людей. Свою службу проходив у полку «Азов», був сержантом і командиром відділення. До січня 2022 року служив за контрактом, після чого звільнився, але мирне життя тривало недовго.

24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабного вторгнення, він зібрав речі та сказав: «Я до своїх» — і поїхав у Маріуполь, до своїх побратимів.

В оточеному місті разом із ними він влучив у два ворожі катери — один потопили, інший пошкодили. Підвозив боєкомплекти, провізію, воду, медикаменти, евакуював поранених і вивозив загиблих. Його підрозділ знищив базу окупантів поблизу Маріуполя, завдавши значних втрат техніці та живій силі ворога.

2 квітня 2022 року Сергій загинув, до останнього залишаючись на позиціях. Йому було лише 25 років.

«Це наш Герой, — кажуть мама і сестра, — патріот, мужній і сміливий. Ми пишаємося ним і завжди будемо пишатися».

На честь Сергія його рідна школа тепер носить ім’я — Соколівська гімназія ім. С. Вострікова, щоб кожна дитина знала його історію та пам’ятала ціну свободи.