Меморіал

Самодуров Сергій Сергійович народився 3 грудня 2003 року в Харківському районі Харківської області, у селі Лук’янівка. Тут пройшли його дитячі роки. Навчався у місцевій школі до 6 класу, після чого продовжив здобуття освіти в Зарожненському ліцеї, який закінчив після 9 класів.

Далі Сергій обрав медичний шлях — вступив до Вовчанського медичного коледжу, де здобув спеціальність фельдшера. У 2022 році він закінчив навчання.

Він був різносторонньою людиною: грав у волейбол на професійному рівні за команду Вовчанська, любив музику та писав пісні. Усміхнений, веселий, доброзичливий — Сергій завжди був душею компанії. Його знали як людину з великим серцем, яка завжди готова віддати останнє заради родини. Для рідних він був гордістю і надійною опорою. Сергій мав дівчину та мріяв одружитися.

З дитинства він захоплювався військовою формою та мріяв стати кадетом. У 2023 році, коли країна потребувала захисників, він став на оборону Батьківщини.

Підписавши контракт, Сергій отримав звання молодшого сержанта. Служив інструктором з медицини, медиком у складі Державної прикордонної служби України, 4-го прикордонного загону. Побратими називали його «Метр», адже його зріст сягав двох метрів.

11 листопада 2023 року, рятуючи своїх побратимів під час бою в районі населеного пункту Кліщіївка на Донеччині, Сергій загинув смертю Героя. Його поховали з військовими почестями на Алеї Слави у місті Харків.

За мужність і відвагу Сергій Самодуров був нагороджений орденом «За відвагу» ІІІ ступеня, а також відзначений нагородою Президента України за оборону України.

Його ім’я назавжди закарбоване у пам’яті України. Сергій залишив по собі приклад незламності, людяності й справжнього братерства. Світла й вічна йому пам’ять.