Книга гостей

Мій хороший друже..💔 Ти був мені як брат, якого я знаю все життя, з дитсадочка…Ти один з найсвітліших і найщиріших людей, яких я зустрічала. Дякую, що з тобою завжди було так просто, легко, весело, де б ми не були, скільки часу б не бачились…Ти - наш Герой, який завжди буде жити в наших серцях, де є особливе місце для тебе…Ми так тебе чекали, щоб разом зустрітися, поговорити про все на світі…випити те віскі, яке ти обіцяв❤️‍🩹 Я з гордістю і болем, але з усмішкою буду розповідати про тебе іншим, бо таких, як ти, мій друже, дуже мало…Ти був мужній, сильний, впевнений, хоробрий, розумний.. Честь Тобі і уклін!

Наш Ромчик❤️‍🩹 Найкращі йдуть першими… але не зникають — вони назавжди поруч, у наших серцях ❤️ Дякуємо Тобі, кумчику, за захист — і земний, і небесний 🙏🏻 Ти був і залишаєшся світлом, щирим сміхом і теплом… Світлі люди не йдуть — вони живуть у кожному нашому спогаді 🥹 А в нас їх так багато… ❤️‍🩹 І всі — добрі, щирі, наповнені радістю і Тобою🤍 Вічна памʼять Тобі, наш Герою🕯️

Наш Ромчик❤️‍🩹 Найкращі йдуть першими… але не зникають — вони назавжди поруч, у наших серцях ❤️ Дякуємо Тобі, кумчику, за захист — і земний, і небесний 🙏🏻 Ти був і залишаєшся світлом, щирим сміхом і теплом… Світлі люди не йдуть — вони живуть у кожному нашому спогаді 🥹 А в нас їх так багато… ❤️‍🩹 І всі — добрі, щирі, наповнені радістю і Тобою🤍 Вічна памʼять Тобі, наш Герою🕯️

Я не знала Рому особисто, але знала його позивний — Мессі. Бо не раз чула історії про нього, чула сміх у слухавці, бачила відео. І все це я дізналася від свого чоловіка. Він часто згадував його як того, з ким поруч легко, з ким не страшно йти вперед. Того, кому він довіряв і кого поважав. Я пам’ятаю вечір 8 квітня 2025 року. За кілька хвилин до… Я чула їхній сміх. Це був живий і справжній сміх — такий, який буває тільки між своїми. Без напруги, без страху. Ніби на мить війна відступила і дала їм ковток звичайного життя. І зараз, згадуючи це, я думаю: як же важливо, що в ту мить вони були поруч один з одним. Вони стояли до останнього. І від цієї думки — не лише біль. У ній є щось інше. Тепло і світло. Бо поруч з Олегом був достойний чоловік. Людина честі. Людина слова. Чуючи багато історій від його дружини, у тих дрібних деталях, що складалися в цілісність, я бачила знайомі риси. І тоді мені стало зрозуміло, чому вони так добре дружили. Бо мали однакові цінності. Я вірю, що десь там, де нам не видно, Рома оберігає, спостерігає і захищає всіх, хто був йому дорогий. Дякую тобі, Ромо… За твою силу. За твою позицію. За твою віру в Україну.

Минув рік…Пам’ятаю нашу останню зустріч… таку теплу і рідну. Рома з Катьою мали заїхати до нас, подзвонили, що не вийде… але все ж таки приїхали. І тепер цей момент — безцінний.. Рома був жартівливником… завжди любив мене підколоти, і саме таким я його пам’ятаю — живим, щирим, з усмішкою. Його подвиг — у моєму серці назавжди. Пам’ятаю та не забуду Світла пам’ять, Ромо. 🕯️