Книга гостей

Анюта,Анютка,Манюта,Манютка,Манос і кожного разу Андрюша міг придумати щось нове і цікаве для мене. Все життя я гордилася тим,що у мене такий прекрасний братик,якого я дуже сильно любила і люблю.Андрюша ж не прихильник тактильності,рідко показував свої емоції. Але останній раз,коли проїздом між змінами локації він був вдома,я обійняла його і у відповідь він теж обіймав мене так міцно, наче розуміючи,що скоро цього вже ніколи не зможе зробити. Андрюша був найкращим братиком,про якого тільки я могла колись мріяти. Кожен бажаючий може залишити тут свої спогади про нашого Андрюшу.