Меморіал

Артюгін Андрій Сергійович, народився 09.12.1997 року в с.Загальці, Київської області, Бородянського району. Громадянин України. 

(Батьки віддавали всю свою любов та турботу нам,а ми ,в свою чергу,намагалися бути хорошими дітьми. В дитинстві любили як всі брати і сестри побешкетувати між собою,але завжди мирилися і були підтримкою один для одного. Ніколи не забуду як взимку ,гуляючи на озері, Андрюші стало цікаво подивитися в ополонку,було йому років 5. І так,він туди впав. Добре,що поруч були старші діти і все обійшлось. Але як я тоді злякалася за нього. Після цього мені,як старшій сестрі,хотілося оберігати його від усього поганого в цьому житті)

У 2004 році пішов в перший клас Загальцівського навчально-виховного обʼєднання «Загальноосвітня школа перших-третіх ступенів-дитячий садок», яку закінчив в 2015 році(повна середня).

(Навчався посередньо,але мав дуже хорошу пам’ять. Більше любив займатися спортом на майданчику школи ,за що навіть батьків один раз викликали до школи. Спочатку після 9 класу вступив в коледж на програміста на бюджет,але зрозумів,що це не його і просто покинув навчання. Батьки були не в захваті,але прийняли і підтримали його вибір. Тому він повернувся далі навчатися в школі. В школі йому завжди були раді,бо він був неконфліктним,а навпаки дуже любив поговорити,допомогти,підтримати. З однокласниками теж ніколи не було проблем,бо дуже компанійський. Хоча більше полюбляв проводити час вдома)

2015-2017 роки-кровельник.

(Спочатку Андрюша пробував допомагати тату в цій сфері,але потім старання та наполегливість показали,що і сам може контролювати всю роботу в цьому процесі. Паралельно в цей період активно взявся вивчати японську мову,яка йому дуже імпонувала)

2017-2021 навчався в національному педагогічному університеті ім. М.П. Драгоманова на кафедрі «Психологія» та отримав диплом про повну вищу освіту ступеня «Бакалавр».

(Андрюша все таки вирішив отримати вищу освіту ,в якій бачив своє майбутнє. В цьому ж університеті познайомився зі своєю дівчиною Оленою,з якою пізніше дуже хотів створити сім’ю )

2021-2024 роки-кровельник. 

(Андрюша з татом допомагали людям відновлювати будинки після окупації села і відновлювали свій будинок,який постраждав від рф. Вже тоді в роботі Андрюша вважався професіоналом своєї справи,але по закінченню війни все ж таки планував піти працювати психологом. Всі свої вихідні дні Андрюша з самого ранку і до ночі міг провести на будівництві свого власного будинку,в який мріяв якнайшвидше переїхати)

08.08.2024 року був призваний по мобілізації Бучанським РТЦК та СП.

В період з 09.08.2024-23.09.2024 проходив БЗВП в військовій частині А3321

(Андрюша не став ухилятися від служби і захисту країни,хоч було немало можливостей втекти або залишитися,коли приїжджав на декілька днів додому,але він навідріз відкидав ці думки . Він вирішив будувати своє майбутнє у військовій сфері. Йому пообіцяли роботу по освіті,бо психологи на даний час дуже необхідні для наших хлопців. Такий позивний і отримав «Психолог». Бо хлопці дуже любили з ним поговорити на різні теми)

З 23.09.2024 року по 29.10.2024 був навідником в гранатометному розрахунку 6 роти 2 батальйону 80 окремої десантно-штурмової бригади. 

З 29.10.2024 року по 17.12.2024 був курсантом 1 навчального взводу, 4 навчальної роти навчального батальйону резерву офіцерського складу центру підвищення кваліфікації військової академії м. Одеса.

Після закінчення навчання і отримання звання «Молодший лейтенант» з 19.12.2025 року повернувся в частину А0284 ,де виконував евакуацію та бойові завдання на курщині. 

Останній свій вихід на бойову виходив вже командиром взводу 06.01.2025 р. в район н.п. руське порічне курської області,де і загинув 09.01.2025 року. 

Нагороджений посмертно орденом Богдана Хмельницького 3 ступеня. 

Наш Андрюша так і не дочекався переведення на посаду,недобудував будинок,не одружився і іще дуже багато таких не…( 

Але він дуже цього всього хотів і до останнього дня свого життя вірив людям та в те,що все буде добре. 

Кожне повідомлення від нього,як би там йому погано і страшно не було,було сповнене позитивним настроєм,щоб не засмучувати нас усіх. Андрюша планував побудувати світле та щасливе майбутнє у цій країні. Попри всі негаразди завжди залишався найсвітлішою і найдобрішою людиною.