Книга гостей

Мій Сину мій Янголе,моє життя більше ніколи не буде таким як було раніше. Неможливо жити без третини серця, неможливо літати без одного крила. Я знаю що ти ніколи не почитаєш цей допис. Але... А я і досі ходжу твоїми стежками. Досі дихаю твоїм повітрям. Я сьогодні п'ю чай на терасі де ти так мріяв посидіти. Я щодня дякую Богу за те що мала велику Божу милість бути Твоєю мамою. І допоки моє серце битиметься Ти житимеш у ньому, і у моїй пам'яті. Сину я дякую Тобі за життя І як би важко мені не буде знай я боротимуться до кінця.