Книга гостей

Микола, це мій племінник, для мене він був чуйним, спокійним, веселим хлопцем. Я розкажу вам останю мою зустріч з ним в 22 році, я і моя подруга допомагали війсковим, і нам потрібно було доставити срочно генератор в Харків до району Салтівка( знаєте всі що той час там було дуже важко, сильні були обстріли), а Микола разом із своїм племінником і внуком своєї матері стояли в с. Малинівка. Я йому написала смс, Миколка ми їдемо в твою сторону, ми можемо зустріться, чим вам допомогти, по його смс я побачила радість і одночас страх, він просив не їхати в цю сторону, бої. Але ці хлопці були сильні і сміливі, так чому ми будемо слабкими, тому я коротко написала, кажи де зустрінемось і непереч старшим. Так, і ми з ними зустрілись, ця зустріч була не перевершена, Русланчик, я думала мене задавить від здивування ( ця зустріч була для нього сюрпризом) . Я гадаю що ця зустріч для них була самим сщасливим моментом ,за той час що вони бачили і проживали. Бачили ви які вони були щасливі, їх очі блистіли від радості, в той час , вони наче стали маленькими хлопчиками( адже я їх і тьотя і бабулічка, як говорив Русланчик на мене), і в одночас сильні , красиві, мужні , безстрашні воїни. Я і вся Україна пишається ними і всіма нашими соколами і нашими титанами. Низький їм уклін. Без сліз писати не могла.

Микола, це мій племінник, для мене він був чуйним, спокійним, веселим хлопцем. Я розкажу вам останю мою зустріч з ним в 22 році, я і моя подруга допомагали війсковим, і нам потрібно було доставити срочно генератор в Харків до району Салтівка( знаєте всі що той час там було дуже важко, сильні були обстріли), а Микола разом із своїм племінником і внуком своєї матері стояли в с. Малинівка. Я йому написала смс, Миколка ми їдемо в твою сторону, ми можемо зустріться, чим вам допомогти, по його смс я побачила радість і одночас страх, він просив не їхати в цю сторону, бої. Але ці хлопці були сильні і сміливі, так чому ми будемо слабкими, тому я коротко написала, кажи де зустрінемось і непереч старшим. Так, і ми з ними зустрілись, ця зустріч була не перевершена, Русланчик, я думала мене задавить від здивування ( ця зустріч була для нього сюрпризом) . Я гадаю що ця зустріч для них була самим сщасливим моментом ,за той час що вони бачили і проживали. Бачили ви які вони були щасливі, їх очі блистіли від радості, в той час , вони наче стали маленькими хлопчиками( адже я їх і тьотя і бабулічка, як говорив Русланчик на мене), і в одночас сильні , красиві, мужні , безстрашні воїни. Я і вся Україна пишається ними і всіма нашими соколами і нашими титанами. Низький їм уклін. Без сліз писати не могла.